На офіційному веб-сайті прокуратури Кіровоградської області 13.02.2020 року розміщено публікацію під назвою «Прокуратура звернулася до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до відповідальності судді Кіровського районного суду м. Кіровограда», в якій висвітлено думку керівництва прокуратури області щодо неправосудності судових рішень судді Галагана О.В., постановлених 30 жовтня та 19 грудні 2019 року, якими відмовлено у задоволенні клопотання слідчого щодо арешту майна.

     Однак, відповідно до п.8 ч.1 ст.3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність прокуратури ґрунтується на засадах поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

     Ставимо до відома громадськість про те, що таким порядком, передбаченим процесуальним законом, є оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції. Однак вказані судові рішення до суду апеляційної інстанції у строки визначені процесуальним законодавством оскаржені не були та набрали законної сили ще в листопаді та грудні 2019 року.

     Також повідомляємо, що разом з внесенням відомостей до ЄРДР відносно судді Галагана О.В за ч.1 ст.375 КК України,  Кіровоградською місцевою прокуратурою було подано апеляційні скарги на вищезазначені ухвали суду з вимогами поновити строк на апеляційне оскарження та їх скасування. Однак, судом апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні вказаних апеляційних скарг. Відтак ухвали слідчого судді Галагана О.В., постановлені 30 жовтня та 19 грудні 2019 року, якими відмовлено у задоволенні клопотання слідчого щодо арешту майна, є законними та такими що набрали законної сили, про що достеменно відомо керівництву прокуратури Кіровоградської області.

     Отже, публікуючи на своєму сайті подібні твердження, керівництво прокуратури Кіровоградської області грубо порушує засади діяльності прокуратури закріплені в Законі України «Про прокуратуру», а саме заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.